| розграбува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розграбува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розграбу́ймо | |
| 2 особа | розграбу́й | розграбу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розграбу́ю | розграбу́ємо, розграбу́єм |
| 2 особа | розграбу́єш | розграбу́єте |
| 3 особа | розграбу́є | розграбу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розграбува́в | розграбува́ли |
| жін.р. | розграбува́ла | |
| сер.р. | розграбува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розграбо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| розграбо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| розграбува́вши | ||