| | |
| розгря́катися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розгря́катися, розгря́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розгря́каймося, розгря́каймось, розгря́чмося, розгря́чмось |
| 2 особа | розгря́кайся, розгря́кайсь, розгря́чся | розгря́кайтеся, розгря́кайтесь, розгря́чтеся, розгря́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розгря́каюся, розгря́каюсь, розгря́чуся, розгря́чусь | розгря́каємося, розгря́каємось, розгря́каємся, розгря́чемося, розгря́чемось, розгря́чемся |
| 2 особа | розгря́каєшся, розгря́чешся | розгря́каєтеся, розгря́каєтесь, розгря́четеся, розгря́четесь |
| 3 особа | розгря́кається, розгря́четься | розгря́каються, розгря́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розгря́кався, розгря́кавсь | розгря́калися, розгря́кались |
| жін.р. | розгря́калася, розгря́калась |
| сер.р. | розгря́калося, розгря́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розгря́кавшись |
