роздобри́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | роздобри́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роздобрі́мо, роздобрі́м | |
2 особа | роздобри́ | роздобрі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роздобрю́ | роздо́бримо, роздо́брим |
2 особа | роздо́бриш | роздо́брите |
3 особа | роздо́брить | роздо́брять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роздобри́в | роздобри́ли |
жін.р. | роздобри́ла | |
сер.р. | роздобри́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роздо́брений | ||
Безособова форма | ||
роздо́брено | ||
Дієприслівник | ||
роздобри́вши |