| | |
| роздрі́бнюватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розбиватися, розкришуватися на дрібні шматочки, частинки; розділятися на частинки, розчленовуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | роздрі́бнюватися, роздрі́бнюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | роздрі́бнюватиметься | роздрі́бнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | роздрі́бнюється | роздрі́бнюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| роздрі́бнюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | роздрі́бнювався, роздрі́бнювавсь | роздрі́бнювалися, роздрі́бнювались |
| жін. р. | роздрі́бнювалася, роздрі́бнювалась |
| сер. р. | роздрі́бнювалося, роздрі́бнювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| роздрі́бнювавшись |