| розки́снути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розки́снути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розки́сне | розки́снуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розки́с, розки́снув | розки́сли, розки́снули |
| жін.р. | розки́сла, розки́снула | |
| сер.р. | розки́сло, розки́снуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| розки́слий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розки́сши, розки́снувши | ||