| розкле́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкле́їтися, розкле́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкле́ймося, розкле́ймось | |
| 2 особа | розкле́йся, розкле́йсь | розкле́йтеся, розкле́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкле́юся, розкле́юсь | розкле́їмося, розкле́їмось, розкле́їмся |
| 2 особа | розкле́їшся | розкле́їтеся, розкле́їтесь |
| 3 особа | розкле́їться | розкле́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкле́ївся, розкле́ївсь | розкле́їлися, розкле́їлись |
| жін.р. | розкле́їлася, розкле́їлась | |
| сер.р. | розкле́їлося, розкле́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкле́ївшись | ||