| розку́шкуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́шкуватися, розку́шкуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́шкуймося, розку́шкуймось | |
| 2 особа | розку́шкуйся, розку́шкуйсь | розку́шкуйтеся, розку́шкуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́шкуватимуся, розку́шкуватимусь | розку́шкуватимемося, розку́шкуватимемось, розку́шкуватимемся |
| 2 особа | розку́шкуватимешся | розку́шкуватиметеся, розку́шкуватиметесь |
| 3 особа | розку́шкуватиметься | розку́шкуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́шкуюся, розку́шкуюсь | розку́шкуємося, розку́шкуємось, розку́шкуємся |
| 2 особа | розку́шкуєшся | розку́шкуєтеся, розку́шкуєтесь |
| 3 особа | розку́шкується | розку́шкуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́шкуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розку́шкувався, розку́шкувавсь | розку́шкувалися, розку́шкувались |
| жін. р. | розку́шкувалася, розку́шкувалась | |
| сер. р. | розку́шкувалося, розку́шкувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́шкувавшись | ||