| розли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розли́ймо | |
| 2 особа | розли́й | розли́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розіллю́ | розіллємо́, розіллє́м |
| 2 особа | розіллє́ш | розіллєте́ |
| 3 особа | розіллє́ | розіллю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розли́в | розлили́ |
| жін.р. | розлила́ | |
| сер.р. | розлило́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розли́тий | ||
| Безособова форма | ||
| розли́то | ||
| Дієприслівник | ||
| розли́вши | ||