| розли́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розли́тися, розли́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розіллє́ться | розіллю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розли́вся, розли́всь | розлили́ся, розлили́сь |
| жін.р. | розлила́ся, розлила́сь | |
| сер.р. | розлило́ся, розлило́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розли́вшись | ||