| розмари́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розмари́нний | розмари́нна | розмари́нне | розмари́нні |
| родовий | розмари́нного | розмари́нної | розмари́нного | розмари́нних |
| давальний | розмари́нному | розмари́нній | розмари́нному | розмари́нним |
| знахідний | розмари́нний | розмари́нну | розмари́нне | розмари́нні |
| орудний | розмари́нним | розмари́нною | розмари́нним | розмари́нними |
| місцевий | на/у розмари́нному, розмари́ннім | на/у розмари́нній | на/у розмари́нному, розмари́ннім | на/у розмари́нних |