| | |
| розпаля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпаля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпаля́ймо |
| 2 особа | розпаля́й | розпаля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаля́тиму | розпаля́тимемо, розпаля́тимем |
| 2 особа | розпаля́тимеш | розпаля́тимете |
| 3 особа | розпаля́тиме | розпаля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаля́ю | розпаля́ємо, розпаля́єм |
| 2 особа | розпаля́єш | розпаля́єте |
| 3 особа | розпаля́є | розпаля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпаля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпаля́в | розпаля́ли |
| жін. р. | розпаля́ла |
| сер. р. | розпаля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпаля́вши |
