| | |
| розпа́тлуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпа́тлуватися, розпа́тлуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпа́тлуймося, розпа́тлуймось |
| 2 особа | розпа́тлуйся, розпа́тлуйсь | розпа́тлуйтеся, розпа́тлуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпа́тлуватимуся, розпа́тлуватимусь | розпа́тлуватимемося, розпа́тлуватимемось, розпа́тлуватимемся |
| 2 особа | розпа́тлуватимешся | розпа́тлуватиметеся, розпа́тлуватиметесь |
| 3 особа | розпа́тлуватиметься | розпа́тлуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпа́тлуюся, розпа́тлуюсь | розпа́тлуємося, розпа́тлуємось, розпа́тлуємся |
| 2 особа | розпа́тлуєшся | розпа́тлуєтеся, розпа́тлуєтесь |
| 3 особа | розпа́тлується | розпа́тлуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпа́тлуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпа́тлувався, розпа́тлувавсь | розпа́тлувалися, розпа́тлувались |
| жін. р. | розпа́тлувалася, розпа́тлувалась |
| сер. р. | розпа́тлувалося, розпа́тлувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпа́тлувавшись |
