| розпаюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (поділити на частини) | ||
| Інфінітив | розпаюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпаю́ймо | |
| 2 особа | розпаю́й | розпаю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаю́ю | розпаю́ємо, розпаю́єм |
| 2 особа | розпаю́єш | розпаю́єте |
| 3 особа | розпаю́є | розпаю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпаюва́в | розпаюва́ли |
| жін.р. | розпаюва́ла | |
| сер.р. | розпаюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпайо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| розпайо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| розпаюва́вши | ||