| розпили́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпили́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпилі́мо, розпилі́м | |
| 2 особа | розпили́ | розпилі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпилю́ | розпи́лимо, розпи́лим |
| 2 особа | розпи́лиш | розпи́лите |
| 3 особа | розпи́лить | розпи́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпили́в | розпили́ли |
| жін.р. | розпили́ла | |
| сер.р. | розпили́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпи́лений | ||
| Безособова форма | ||
| розпи́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| розпили́вши | ||