| розплести́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розплести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розплеті́мо, розплеті́м | |
| 2 особа | розплети́ | розплеті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розплету́ | розплетемо́, розплете́м |
| 2 особа | розплете́ш | розплетете́ |
| 3 особа | розплете́ | розплету́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розплі́в | розплели́ |
| жін.р. | розплела́ | |
| сер.р. | розплело́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпле́тений | ||
| Безособова форма | ||
| розпле́тено | ||
| Дієприслівник | ||
| розплі́вши | ||