| | |
| розплю́щувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити плескатим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розплю́щувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розплю́щуймо |
| 2 особа | розплю́щуй | розплю́щуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розплю́щуватиму | розплю́щуватимемо, розплю́щуватимем |
| 2 особа | розплю́щуватимеш | розплю́щуватимете |
| 3 особа | розплю́щуватиме | розплю́щуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розплю́щую | розплю́щуємо, розплю́щуєм |
| 2 особа | розплю́щуєш | розплю́щуєте |
| 3 особа | розплю́щує | розплю́щують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розплю́щуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розплю́щував | розплю́щували |
| жін. р. | розплю́щувала |
| сер. р. | розплю́щувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розплю́щуваний |
| Безособова форма |
| розплю́щувано |
| Дієприслівник |
| розплю́щувавши |
