| розпу́катися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпу́катися, розпу́катись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпу́кається | розпу́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпу́кався, розпу́кавсь | розпу́калися, розпу́кались |
| жін.р. | розпу́калася, розпу́калась | |
| сер.р. | розпу́калося, розпу́калось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпу́кавшись | ||