| | |
| розпізнава́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (визначатися за певними прикметами) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпізнава́тися, розпізнава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпізнава́ймося, розпізнава́ймось |
| 2 особа | розпізнава́йся | розпізнава́йтеся, розпізнава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпізнава́тимуся, розпізнава́тимусь | розпізнава́тимемося, розпізнава́тимемось, розпізнава́тимемся |
| 2 особа | розпізнава́тимешся | розпізнава́тиметеся, розпізнава́тиметесь |
| 3 особа | розпізнава́тиметься | розпізнава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпізнаю́ся, розпізнаю́сь | розпізнаємо́ся, розпізнаємо́сь, розпізнає́мся |
| 2 особа | розпізнає́шся | розпізнаєте́ся, розпізнаєте́сь |
| 3 особа | розпізнає́ться | розпізнаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпізнаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпізнава́вся, розпізнава́всь | розпізнава́лися, розпізнава́лись |
| жін. р. | розпізнава́лася, розпізнава́лась |
| сер. р. | розпізнава́лося, розпізнава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпізнава́вшись |
