| розрази́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розрази́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розразі́мо, розразі́м | |
| 2 особа | розрази́ | розразі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розражу́ | розразимо́, розрази́м |
| 2 особа | розрази́ш | розразите́ |
| 3 особа | розрази́ть | розразя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розрази́в | розрази́ли |
| жін.р. | розрази́ла | |
| сер.р. | розрази́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розрази́вши | ||