| розруйно́вування – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розруйно́вування | |
| родовий | розруйно́вування | |
| давальний | розруйно́вуванню | |
| знахідний | розруйно́вування | |
| орудний | розруйно́вуванням | |
| місцевий | на/у розруйно́вуванні, розруйно́вуванню | |
| кличний | розруйно́вування* |