| розріши́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (завершуватися чим-небудь, проявлятися в чомусь) | ||
| Інфінітив | розріши́тися, розріши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розріши́ться | розріша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розріши́вся, розріши́всь | розріши́лися, розріши́лись |
| жін.р. | розріши́лася, розріши́лась | |
| сер.р. | розріши́лося, розріши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розріши́вшись | ||