| розстро́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розстро́читися, розстро́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розстро́читься | розстро́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розстро́чився, розстро́чивсь | розстро́чилися, розстро́чились |
| жін.р. | розстро́чилася, розстро́чилась | |
| сер.р. | розстро́чилося, розстро́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розстро́чившись | ||