| розсука́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розсука́тися, розсука́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розсука́ється, розсу́читься | розсука́ються, розсу́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розсука́вся, розсука́всь | розсука́лися, розсука́лись |
| жін.р. | розсука́лася, розсука́лась | |
| сер.р. | розсука́лося, розсука́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розсука́вшись | ||