розтепі́рчитися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розтепі́рчитися, розтепі́рчитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розтепі́рчмося, розтепі́рчмось | |
2 особа | розтепі́рчся | розтепі́рчтеся, розтепі́рчтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розтепі́рчуся, розтепі́рчусь | розтепі́рчимося, розтепі́рчимось, розтепі́рчимся |
2 особа | розтепі́рчишся | розтепі́рчитеся, розтепі́рчитесь |
3 особа | розтепі́рчиться | розтепі́рчаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розтепі́рчився, розтепі́рчивсь | розтепі́рчилися, розтепі́рчились |
жін.р. | розтепі́рчилася, розтепі́рчилась | |
сер.р. | розтепі́рчилося, розтепі́рчилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розтепі́рчившись |