| розтопля́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (починати топитися, розпалюватися) | ||
| Інфінітив | розтопля́тися, розтопля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розтопля́тиметься | розтопля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розтопля́ється | розтопля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розтопля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розтопля́вся, розтопля́всь | розтопля́лися, розтопля́лись |
| жін. р. | розтопля́лася, розтопля́лась | |
| сер. р. | розтопля́лося, розтопля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розтопля́вшись | ||