| | |
| розтопля́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (починати топитися, розпалюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розтопля́тися, розтопля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розтопля́тиметься | розтопля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розтопля́ється | розтопля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розтопля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розтопля́вся, розтопля́всь | розтопля́лися, розтопля́лись |
| жін. р. | розтопля́лася, розтопля́лась |
| сер. р. | розтопля́лося, розтопля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розтопля́вшись |
