| розто́чений1 – дієприкметник | ||||
| (оброблений на токарному верстаті) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розто́чений | розто́чена | розто́чене | розто́чені |
| родовий | розто́ченого | розто́ченої | розто́ченого | розто́чених |
| давальний | розто́ченому | розто́ченій | розто́ченому | розто́ченим |
| знахідний | розто́чений | розто́чену | розто́чене | розто́чені |
| орудний | розто́ченим | розто́ченою | розто́ченим | розто́ченими |
| місцевий | на/у розто́ченому, розто́ченім | на/у розто́ченій | на/у розто́ченому, розто́ченім | на/у розто́чених |