| | |
| розто́чуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати ширшим внаслідок виточування) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розто́чуватися, розто́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розто́чуватиметься | розто́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розто́чується | розто́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розто́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розто́чувався, розто́чувавсь | розто́чувалися, розто́чувались |
| жін. р. | розто́чувалася, розто́чувалась |
| сер. р. | розто́чувалося, розто́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розто́чувавшись |
