| розтрою́джування – іменник середнього роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розтрою́джування | |
| родовий | розтрою́джування | |
| давальний | розтрою́джуванню | |
| знахідний | розтрою́джування | |
| орудний | розтрою́джуванням | |
| місцевий | на/у розтрою́джуванні, розтрою́джуванню | |
| кличний | розтрою́джування* |