| | | | |
| розхля́баний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: розхля”бати) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | розхля́баний | розхля́бана | розхля́бане | розхля́бані |
| родовий | розхля́баного | розхля́баної | розхля́баного | розхля́баних |
| давальний | розхля́баному | розхля́баній | розхля́баному | розхля́баним |
| знахідний | розхля́баний, розхля́баного | розхля́бану | розхля́бане | розхля́бані, розхля́баних |
| орудний | розхля́баним | розхля́баною | розхля́баним | розхля́баними |
| місцевий | на/у розхля́баному, розхля́банім | на/у розхля́баній | на/у розхля́баному, розхля́банім | на/у розхля́баних |
