| | |
| розікла́стися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розікла́стися, розікла́стись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розкладі́мося, розкладі́мось, розкладі́мся |
| 2 особа | розклади́ся, розклади́сь | розкладі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розкладу́ся, розкладу́сь | розкладемо́ся, розкладемо́сь, розкладе́мся |
| 2 особа | розкладе́шся | розкладете́ся, розкладете́сь |
| 3 особа | розкладе́ться | розкладу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розікла́вся | розікла́лась |
| жін.р. | розікла́всь |
| сер.р. | розікла́лася |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розікла́вшись |
