| розілля́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розілля́тися, розілля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розілля́ється | розілля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розілля́вся, розілля́всь | розілля́лися, розілля́лись |
| жін.р. | розілля́лася, розілля́лась | |
| сер.р. | розілля́лося, розілля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розілля́вшись | ||