| | |
| румунізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | румунізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | румунізу́ймо |
| 2 особа | румунізу́й | румунізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | румунізува́тиму | румунізува́тимемо, румунізува́тимем |
| 2 особа | румунізува́тимеш | румунізува́тимете |
| 3 особа | румунізува́тиме | румунізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | румунізу́ю | румунізу́ємо, румунізу́єм |
| 2 особа | румунізу́єш | румунізу́єте |
| 3 особа | румунізу́є | румунізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| румунізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | румунізува́в | румунізува́ли |
| жін. р. | румунізува́ла |
| сер. р. | румунізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| румунізо́ваний |
| Безособова форма |
| румунізо́вано |
| Дієприслівник |
| румунізува́вши |
