| | |
| рум’я́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рум’я́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рум’я́ньмо |
| 2 особа | рум’я́нь | рум’я́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рум’я́нитиму | рум’я́нитимемо, рум’я́нитимем |
| 2 особа | рум’я́нитимеш | рум’я́нитимете |
| 3 особа | рум’я́нитиме | рум’я́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рум’я́ню | рум’я́нимо, рум’я́ним |
| 2 особа | рум’я́ниш | рум’я́ните |
| 3 особа | рум’я́нить | рум’я́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рум’я́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рум’я́нив | рум’я́нили |
| жін. р. | рум’я́нила |
| сер. р. | рум’я́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| рум’я́нивши |
