| ру́нний1 – прикметник | ||||
| (від: руно 1) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ру́нний | ру́нна | ру́нне | ру́нні |
| родовий | ру́нного | ру́нної | ру́нного | ру́нних |
| давальний | ру́нному | ру́нній | ру́нному | ру́нним |
| знахідний | ру́нний | ру́нну | ру́нне | ру́нні |
| орудний | ру́нним | ру́нною | ру́нним | ру́нними |
| місцевий | на/у ру́нному, ру́ннім | на/у ру́нній | на/у ру́нному, ру́ннім | на/у ру́нних |