| | |
| рунтува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рунтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рунту́ймо |
| 2 особа | рунту́й | рунту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рунтува́тиму | рунтува́тимемо, рунтува́тимем |
| 2 особа | рунтува́тимеш | рунтува́тимете |
| 3 особа | рунтува́тиме | рунтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рунту́ю | рунту́ємо, рунту́єм |
| 2 особа | рунту́єш | рунту́єте |
| 3 особа | рунту́є | рунту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рунту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рунтува́в | рунтува́ли |
| жін. р. | рунтува́ла |
| сер. р. | рунтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| рунто́ваний |
| Безособова форма |
| рунто́вано |
| Дієприслівник |
| рунтува́вши |
