| | |
| ру́шити1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (перемістити, пересунути що-небудь; привести в рух) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ру́шити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ру́шмо |
| 2 особа | руш | ру́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ру́шитиму | ру́шитимемо, ру́шитимем |
| 2 особа | ру́шитимеш | ру́шитимете |
| 3 особа | ру́шитиме | ру́шитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ру́шу | ру́шимо, ру́шим |
| 2 особа | ру́шиш | ру́шите |
| 3 особа | ру́шить | ру́шать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ру́шачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ру́шив | ру́шили |
| жін. р. | ру́шила |
| сер. р. | ру́шило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ру́шений |
| Безособова форма |
| ру́шено |
| Дієприслівник |
| ру́шивши |
