| рівнодійови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнодійови́й | рівнодійова́ | рівнодійове́ | рівнодійові́ |
| родовий | рівнодійово́го | рівнодійово́ї | рівнодійово́го | рівнодійови́х |
| давальний | рівнодійово́му | рівнодійові́й | рівнодійово́му | рівнодійови́м |
| знахідний | рівнодійови́й | рівнодійову́ | рівнодійове́ | рівнодійові́ |
| орудний | рівнодійови́м | рівнодійово́ю | рівнодійови́м | рівнодійови́ми |
| місцевий | на/у рівнодійово́му, рівнодійові́м | на/у рівнодійові́й | на/у рівнодійово́му, рівнодійові́м | на/у рівнодійови́х |