рівномі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівномі́рний | рівномі́рна | рівномі́рне | рівномі́рні |
родовий | рівномі́рного | рівномі́рної | рівномі́рного | рівномі́рних |
давальний | рівномі́рному | рівномі́рній | рівномі́рному | рівномі́рним |
знахідний | рівномі́рний | рівномі́рну | рівномі́рне | рівномі́рні |
орудний | рівномі́рним | рівномі́рною | рівномі́рним | рівномі́рними |
місцевий | на/у рівномі́рному, рівномі́рнім | на/у рівномі́рній | на/у рівномі́рному, рівномі́рнім | на/у рівномі́рних |