| | | | |
| рівнопра́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рівнопра́вний | рівнопра́вна | рівнопра́вне | рівнопра́вні |
| родовий | рівнопра́вного | рівнопра́вної | рівнопра́вного | рівнопра́вних |
| давальний | рівнопра́вному | рівнопра́вній | рівнопра́вному | рівнопра́вним |
| знахідний | рівнопра́вний, рівнопра́вного | рівнопра́вну | рівнопра́вне | рівнопра́вні, рівнопра́вних |
| орудний | рівнопра́вним | рівнопра́вною | рівнопра́вним | рівнопра́вними |
| місцевий | на/у рівнопра́вному, рівнопра́внім | на/у рівнопра́вній | на/у рівнопра́вному, рівнопра́внім | на/у рівнопра́вних |
