| різу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | різу́чий | різу́ча | різу́че | різу́чі |
| родовий | різу́чого | різу́чої | різу́чого | різу́чих |
| давальний | різу́чому | різу́чій | різу́чому | різу́чим |
| знахідний | різу́чий | різу́чу | різу́че | різу́чі |
| орудний | різу́чим | різу́чою | різу́чим | різу́чими |
| місцевий | на/у різу́чому, різу́чім | на/у різу́чій | на/у різу́чому, різу́чім | на/у різу́чих |