| рі́пчицький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рі́пчицький | рі́пчицька | рі́пчицьке | рі́пчицькі |
| родовий | рі́пчицького | рі́пчицької | рі́пчицького | рі́пчицьких |
| давальний | рі́пчицькому | рі́пчицькій | рі́пчицькому | рі́пчицьким |
| знахідний | рі́пчицький, рі́пчицького | рі́пчицьку | рі́пчицьке | рі́пчицькі, рі́пчицьких |
| орудний | рі́пчицьким | рі́пчицькою | рі́пчицьким | рі́пчицькими |
| місцевий | на/у рі́пчицькому, рі́пчицькім | на/у рі́пчицькій | на/у рі́пчицькому, рі́пчицькім | на/у рі́пчицьких |