| | |
| самовини́щуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самовини́щуватися, самовини́щуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самовини́щуватиметься | самовини́щуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самовини́щується | самовини́щуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самовини́щуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самовини́щувався, самовини́щувавсь | самовини́щувалися, самовини́щувались |
| жін. р. | самовини́щувалася, самовини́щувалась |
| сер. р. | самовини́щувалося, самовини́щувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самовини́щувавшись |
