| | |
| самореалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самореалізува́тися, самореалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самореалізува́тиметься | самореалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самореалізу́ється | самореалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самореалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самореалізува́вся, самореалізува́всь | самореалізува́лися, самореалізува́лись |
| жін. р. | самореалізува́лася, самореалізува́лась |
| сер. р. | самореалізува́лося, самореалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самореалізува́вшись |
