| самоспростува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самоспростува́ння | самоспростува́ння |
| родовий | самоспростува́ння | самоспростува́нь |
| давальний | самоспростува́нню | самоспростува́нням |
| знахідний | самоспростува́ння | самоспростува́ння |
| орудний | самоспростува́нням | самоспростува́ннями |
| місцевий | на/у самоспростува́нні, самоспростува́нню | на/у самоспростува́ннях |
| кличний | самоспростува́ння* | самоспростува́ння* |