| самосу́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самосу́дний | самосу́дна | самосу́дне | самосу́дні |
| родовий | самосу́дного | самосу́дної | самосу́дного | самосу́дних |
| давальний | самосу́дному | самосу́дній | самосу́дному | самосу́дним |
| знахідний | самосу́дний, самосу́дного | самосу́дну | самосу́дне | самосу́дні, самосу́дних |
| орудний | самосу́дним | самосу́дною | самосу́дним | самосу́дними |
| місцевий | на/у самосу́дному, самосу́днім | на/у самосу́дній | на/у самосу́дному, самосу́днім | на/у самосу́дних |