| самохі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самохі́дний | самохі́дна | самохі́дне | самохі́дні |
| родовий | самохі́дного | самохі́дної | самохі́дного | самохі́дних |
| давальний | самохі́дному | самохі́дній | самохі́дному | самохі́дним |
| знахідний | самохі́дний | самохі́дну | самохі́дне | самохі́дні |
| орудний | самохі́дним | самохі́дною | самохі́дним | самохі́дними |
| місцевий | на/у самохі́дному, самохі́днім | на/у самохі́дній | на/у самохі́дному, самохі́днім | на/у самохі́дних |