святокра́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | святокра́дний | святокра́дна | святокра́дне | святокра́дні |
родовий | святокра́дного | святокра́дної | святокра́дного | святокра́дних |
давальний | святокра́дному | святокра́дній | святокра́дному | святокра́дним |
знахідний | святокра́дний | святокра́дну | святокра́дне | святокра́дні |
орудний | святокра́дним | святокра́дною | святокра́дним | святокра́дними |
місцевий | на/у святокра́дному, святокра́днім | на/у святокра́дній | на/у святокра́дному, святокра́днім | на/у святокра́дних |
[рідко] |