святокра́дство – іменник середнього роду | ||
(святотатство) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | святокра́дство | |
родовий | святокра́дства | |
давальний | святокра́дству | |
знахідний | святокра́дство | |
орудний | святокра́дством | |
місцевий | на/у святокра́дстві | |
кличний | святокра́дство* | |
[рідко] |