Святопо́лків – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Святопо́лків | Святопо́лкова | Святопо́лкове | Святопо́лкові |
родовий | Святопо́лкового | Святопо́лкової | Святопо́лкового | Святопо́лкових |
давальний | Святопо́лковому | Святопо́лковій | Святопо́лковому | Святопо́лковим |
знахідний | Святопо́лків, Святопо́лкового | Святопо́лкову | Святопо́лкове | Святопо́лкові, Святопо́лкових |
орудний | Святопо́лковим | Святопо́лковою | Святопо́лковим | Святопо́лковими |
місцевий | на/у Святопо́лковому, Святопо́лковім | на/у Святопо́лковій | на/у Святопо́лковому, Святопо́лковім | на/у Святопо́лкових |